Му́ляр[1] — будівельний робітник, який виконує роботи з мурування або ремонту конструкцій зі штучних і природних будівельних матеріалів. Мулярами зводяться цегляні житлові будинки, промислові коплекси, гідротехнічні споруди і мости.
Слово муляр в українській мові має германське походження: або від сер.-в.-нім.mürære, або від нім. Maurer: можливо, через посередництво пол. murarz[2].
Часто муляра неправильно зовуть «каменярем»Історія[ред. | ред. код]
Ремесло муляра — одне з найдавніших, історія цього заняття йде в глибину тисячоліть. З'явилось воно, певно, тоді, коли виникла знадоба будувати постійні житла в умовах нестачі деревних матеріалів, але при наявності каменю, як у Середземномор'ї, або глини, як, наприклад, у Стародавньому Межиріччі. Відомо, що ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери жителі Месопотамії будували величезні храми-зикурати, для яких були потрібні мільйони цеглин. У землях з різними природними умовами мистецтво муляра формувалось різними шляхами: вплив справляли не тільки багатовікові традиції будівництва, але й характер матеріалу, що мався у роспорядженні будівельників[7]. Так, брак якісного будівельного каменю в околицях Лондона зробив його «цегляним містом», а Париж тривалий час будували з «лютеційського вапняку», що у величезній кількості надавали каменярні Паризького басейну.
