Кам'яна кладка

Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Будівник вкладає розчин поверх ряду цегли, щоб покласти на нього новий ряд.

Кам'яна кладка, також мурува́ння^[1] — у будівництві — конструкція з великої кількості цеглин (або інших твердих будівельних матеріалів), що вкладені одна на одну. Зазвичай, проміжки між цеглинами заповнюються спеціальним розчином, що складається зцементу, піску і води, що при висиханні скріплює їх. Окрім цегли може використовуватися керамічні камені, бетонні або силікатні блоки, природні камені, обтесані та необтесані, пористі природні камені, та інші.^[2] Незалежно від матеріалу, загальний рисунок вкладання є схожим.

Кам'яна кладка використовується при будівництві стін. Завдяки своїй будові, вона здатна витримувати великі навантаження — власну вагу і вагу стелі. Для цих цілей кам'яна кладка застосовується вже тисячі років — наприклад,піраміда Джосера, найдавніша з відомих великих єгипетських пірамід, що була побудована близько 2780 року до н. е. була збудована з блоків вапняку, і закріплена глиняним розчином.^[3]

Переваги[ред. | ред. код]

• Негорючі камені зменшують ймовірність пожежі.
• Не потребують фарбування.
• Найкраща міцність — цегляний будинок практично не пошкоджується вітрами й ураганами.
• Довговічність.

Недоліки[ред. | ред. код]

• Потребують міцного фундаменту через свою вагу.
• Потребують більшої кваліфікації для будівництва.
• Матеріали погано піддаються повторній обробці.